Георгій Крючков: Коли Ющенко намагався нав’язати примирення «через голову» суспільства, це викликало лише відторгнення

Наприкінці квітня цього року Всеросійський центр вивчення суспільної думки (РФ) та "Research & Branding Group" (Україна) паралельно провели опитування щодо ставлення до колабораціонізму під час Великої Вітчизняної війни. 63% росіян вважають, що співробітництво з фашистськими окупантами прощати не можна. 62% стверджують, що самі ніколи не пішли би це. Натомість 45% російських респондентів впевнені, що колабораціонізм часто був єдиним способом вижити. В Україні ступінь неприйняття колабораціонізму дещо нижче. Засуджують це явище 48%, ніколи не пішли би на співробітництво з окупантами 52%. 53% українців виправдовують колабораціонізм тим, що це був єдиний спосіб вижити. Результати опитування прокоментував виконавчий секретар «Українського форуму» Георгій Крючков.

«Ситуація в Україні більш складна та неоднозначна, ніж в Росії. В Україні було більше людей, які поставилися до навали німців лояльно або навіть зі схваленням. Все ж таки західні регіони сильно відрізняються від східних. Проте з відстані 65-річчя Перемоги все чіткіше усвідомлюєш: колабораціонізм – це явище, яке завдало шкоди нашому народу.

Звичайно, роки, що пройшли, поступово згладили гостроту сприйняття тих подій, й це також впливає на результати соцопитувань. Однак ставлення до ВОВ, на жаль, все ще розколює українське суспільство. Протягом п’яти років екс-президент Віктор Ющенко хотів примусово примирити тих, хто співробітничав з фашистами, й тих, хто воював проти них. Така політика тільки загострила конфлікт. В подібній ситуації не можна діяти насильницьки – треба дати попрацювати часу.

Іноді кажуть: в Іспанії в 30-ті роки минулого століття була громадянська війна. На одному боці воювали фашисти, на іншому – інтернаціональні бригади, у тому числі з радянського Союзу та США. Тим не менш, там примирення відбулося. Ті, хто так кажуть, я вважаю, не враховують два моменти. Перше. В Іспанії все ж таки була громадянська війна. В Україні – інша ситуація. На СРСР напав зовнішній агресор, й частина населення пішла служити ворогу, який ставив за мету поневолити країну й не приховував , що хоче перетворити українців на рабів і зменшити їхню кількість. Цьому не може бути виправдання. Й друге. Іспанська влада не змушувала людей до примирення, вона діяла максимально толерантно. Коли ж Ющенко намагався нав’язати примирення «через голову» суспільства, нічого, крім відторгнення це не викликало.

Висновок: проблему не можна замовчувати, проте з насильницьких дій, або з методу кота Леопольда «Давайте жити дружно!», також нічого не вийде. Тим паче не варто героїзувати зрадників, що власне й зробив Ющенко своїми указами. Це тільки поглиблює розкол нашого суспільства».