Круглий стіл "Досвід інтеграції країн Центральної та Південно-Східної Європи до ЄС та Україна"

За ініціативи "Українського форуму" та Посольства головуючої в ЕС Республіки Словенія 20 травня 2008 року відбувся Круглий стіл "Досвід інтеграції країн Центральної та Південно-Східної Європи до ЕС та Україна"

Дайджест виступів на Круглому столі
ДОСВІД ІНТЕГРАЦІЇ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ ДО ЄС ТА УКРАЇНА

Роман Шпек, Надзвичайний і Повноважний Посол України, представник України при ЄС (2000-2007)

Із року в рік зростає торгівельне та інвестиційне співробітництво між ЄС та Україною. Сьогодні на Заході вже не говорять, як у 2000 році, що Україна – не європейська держава. Наші інтеграційні перспективи – безперечні.

Проте слід враховувати внутрішні інституційні проблеми самого ЄС. Механізм колективного прийняття рішень був розроблений тоді, коли до ЄС входило 9 держав. Зараз, коли їх вже 27, він не спрацьовує. Ще одна суттєва проблема – т.зв. absorption capacity, тобто здатність Європи економічно та політично «переварити» нових членів. Насамперед це стосується Болгарії та Румунії. Й тим паче – стосуватиметься України.

У свою чергу, українська влада повинна проявити здатність виконувати задекларовані цілі та продемонструвати злагоджену роботу усіх гілок – повторення гасел вже нікого в Європі не влаштовує! Ми чекаємо на визнання Брюсселем, але де тут наша власна відповідальність? В нас є спеціальні інститути – Рада та Комітет з питань співробітництва, проте ми їх не те що використовуємо, а відверто ігноруємо («лист трьох»). Друга проблема – Україна сама не розуміє, чого вона хоче від оновленої Угоди, адже ми не можемо назвати конкретні пріоритети співпраці ані в авіації, ані в освіті, ані в торгівлі…

Костянтин Єлисєєв, заступник Міністра закордонних справ України

95% наших європерспектив формуються тут, в Україні. Потрібний єдиний координаційний орган, щоб окремі Міністерства не дублювали одне одного.

Сергій Гриневецький, нардеп, член Ради «Українського форуму»

До ЄС вступає держава в цілому, а не Печерські пагорби! Європа – це Європа регіонів. МЗС має працювати з губернаторами.

Костянтин Єлисєєв

Ми готуємо ініціативу зі створення при МЗС Ради губернаторів.

Роман Шпек

Усі рішення в ЄС є консенсусними. Тому потрібно працювати з партіями європейських країн (щоб вони не агітували проти розширення ЄС) та громадянським суспільством, тобто вести інтеграцію «знизу», підготовлюючи суспільну думку.

«Європі потрібна проєвропейська, а не проамериканська Україна».

«Не може держава без доукомплектованого Конституційного суду та з неупорядкованими кордонами бути членом Об’єднаної Європи».

Жан-Поль Везіан, Посол Франції

Суто у МЗС немає ані достатньої компетенції, ані достатньої політичної волі, щоб вирішувати весь комплекс проблем, пов’язаних з євроінтеграцією України.

Віктор Пантелеєнко, заступник Міністра економіки України

Пріоритетні завдання для України: підняти конкурентоспроможність, підготувати концепцію розвитку внутрішнього ринку («куди залучати іноземні інвестиції?»), створити відповідне регуляторне поле (Закон «Про засади державно-приватного партнерства», Закон «Про концесії», тощо).

Тетяна Єфименко, заступник Голови «Українського форуму»

Україна вже бере участь у міжнародному розподілі праці й є учасником глобалізацій них процесів. Що треба зробити, аби Україна виграла від економічної інтеграції? Знизити податкове навантаження, розподіляти прибутки на користь інвестицій («інвестиції – інструмент інтеграції»).

Олександр Цвєтков, директор Політичного департаменту МЗС України

Ми маємо «рівні плечі співробітництва» з країнами і на Сході, і на Заході. Між тим, у України негативне торгівельне сальдо з Європою: експорт зростає на 125%, імпорт – на 136-156%.

Конкретними інтеграційними механізмами можуть бути, по-перше, Центральноєвропейська Ініціатива у складі 9 країн-членів ЄС та 9 країн-партнерів ЄС («повне коло співробітництва»), по-друге – Рада з регіонального співробітництва (з суто економічних питань). Проте співробітництва України тільки зі Східної Європою вже замало, в нас є достатній потенціал для ВВС-Partnership (Black-Baltic-Caspian Partnership).

Геннадій Удовенко, Міністр закордонних справ України (1994 - 1998), Голова 52-ї сесії ГА ООН (1997 – 1998), народний депутат України ІІІ-V скликань

Євроінтеграція України почалася ще до створення самого ЄС! У 50-60-ті роки Україна була членом різних галузевих комісій, розробляла економічні та без пекові пропозиції (наприклад, ідея підземних газосховищ).

Але що нам робити зараз? Україна живе від виборів до виборів. Між тим, і в Польщі, і в Словаччині, і в Болгарії курс на євро інтеграцію був єдиним для всіх політичних сил – як у владі, так і в опозиції.

Сьогодні за даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи», 56% громадян України підтримують вступ до ЄС, 25% - не підтримують. Раніше «за» було 64%. Потрібні міжміністерські (але не політичні!) програми інформаційного спрямування, адресовані насамперед молоді.

Головне ж – постійні контакти України та Європи на рівні парламентських комітетів, партій, громадських організацій. Саме через них ми маємо впливати на владу тих країн, що не підтримують вступ України до Євросоюзу.

Олександр Шнирков, доктор економічних наук, заступник директора Інституту міжнародних відносин

Угода про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС містить значні елементи Угоди про Спільний економічний простір. Тобто на Україну розповсюджуватиметься регуляторна політика ЄС, обов’язкова для всіх учасників єдиного європейського ринку. Ми передамо частину економічного суверенітету наднаціональним структурам, не будучи членами ЄС. Головна загроза полягає у тому, що входження України до Зони вільної торгівлі на короткострокову перспективу законсервує сировинний уклін українського експорту (продукція 1 та 2 укладів). У більш віддаленій перспективі структурні зрушення можливі, але ЗВТ не є тут інструментом – потрібні прямі іноземні інвестиції (приклад Польщі: структура експорту з 1995 року по 2003 рік змінилася від переважання експорту сталі та текстилю до експорту продукції 4 укладу – машинного та транспортного обладнання. Національні інтереси «співпали» з інтересами приватного європейського капіталу).

Україні слід сконцентрувати увагу на сільському господарстві – зараз сприятлива кон’юнктура, оскільки Дорійський раунд призвів до скорочення обсягів внутрішнього субсидування с/г в ЄС, а ніші, що вникли внаслідок цього, треба чимось наповнювати. Ріст цін на продовольчі товар також дає нам шанс.

В цілому, ЗВТ вигідна для України, хоча в певних секторах економіки та, відповідно, регіонах скорочуватиметься зайнятість і темпи зростання через неконкурентоспроможність. Відкрите питання: чи зможе влада максимізувати плюси та нейтралізувати ризики?